Тематичні доповіді з прав людини

Ця доповідь Управління Верховного комісара ООН з прав людини присвячена поводженню сторін міжнародного збройного конфлікту з військовополоненими в контексті повномасштабного збройного нападу Російської Федерації на Україну, який розпочався 24 лютого 2022 року. Доповідь охоплює період від 24 лютого 2022 року до 23 лютого 2023 року та підготовлена за результатами роботи Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ).

Ця доповідь підготовлена за результатами роботи Моніторингової місії Організації Об’єднаних Націй з прав людини в Україні. Вона охоплює період з 1 листопада 2019 року до 31 жовтня 2021 року і містить короткий огляд ситуації у громадянському просторі, включно зі свободами думки та вираження поглядів, мирних зібрань та об’єднання, а також становища правозахисників та правозахисниць на території, яка контролюється Урядом, території, яка контролюється самопроголошеними «Луганською народною республікою» та «Донецькою народною республікою», і в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, окупованих Російською Федерацією. 

У цій тематичній доповіді Управління Верховного комісара ООН з прав людини розглядаються: 1) масштаби тримання під вартою в контексті збройного конфлікту на сході України урядовими акторами, а також озброєними групами та іншими акторами на території, яка контролюється самопроголошеною «Донецькою народною республікою» і самопроголошеною «Луганською народною республікою» у період з 14 квітня 2014 року до 30 квітня 2021 року; 2) поширеність і форми свавільних затримань, пов’язаних із конфліктом, включно з таємним триманням під вартою і триманням під вартою без зв’язку із зовнішнім світом; 3) поширеність і форми катувань і жорстокого поводження, пов’язаних із конфліктом, включаючи сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом; і 4) відповідальність за ці порушення, включно з засобами правового захисту та відшкодуванням завданої шкоди жертвам.

Головні висновки 1. З початку окупації Автономної Республіки Крим і міста Севастополя (Україна) (далі – «Крим») в 2014 році УВКПЛ задокументувало 43 випадки насильницького зникнення у Криму. 2. Насильницькі зникнення вчинялися здебільшого в формі викрадення; серед жертв – 39 чоловіків і 4 жінки. 3. Перший задокументований випадок насильницького зникнення мав місце 3 березня 2014 року, а найостанніший за часом – 23 травня 2018 року. 4. З 43 жертв насильницького зникнення 11 осіб (усі – чоловіки) залишаються зниклими безвісти, а один чоловік перебуває під вартою. 5. Насильницькі зникнення вчинялися, ймовірно, озброєними групами, такими як самооборона Криму і козацькі групи; представниками Федеральної служби безпеки Російської Федерації; іншими правоохоронними органами, зокрема поліцією Криму. 6. Викрадачі застосовували катування і жорстоке поводження з метою змусити жертв дати показання проти самих себе або свідчити проти інших, а також у якості помсти за їхню політичну позицію або зв'язок з політичними організаціями. 7. Жодна особа не була притягнута до відповідальності у зв'язку з будь-якими з насильницьких зникнень, а також за випадки катувань і жорстокого поводження, задокументованими УВКПЛ.

У цій інформаційній записці стисло викладено розвиток подій у сфері прав на житло, задокументованих УВКПЛ/ММПЛУ у 2020 році. Вона ґрунтується на інформації, отриманій з реєстрів судових рішень Російської Федерації та інших відкритих джерел, а також на результатах аналізу російських законів, що застосовуються в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь (далі – «Крим»).