Основні документи з прав людини

21 грудня 1965 року Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію 2106, відповідно до якої було засновано Міжнародну конвенцію про ліквідацію всіх форм расової дискримінації (МКЛРД). Ця конвенція – одна з найстаріших конвенцій Управління ООН з прав людини, спрямована на боротьбу з утисками та дискримінацією.

Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або принижуючих гідність видів поводження та покарання була прийнята Генеральною Асамблеєю 10 грудня 1984 року. Це стало завершенням процесу кодифікації щодо припинення практики катування. Відповідно до положень цього документа було засновано наглядовий орган – Комітет проти тортур, основним завданням якого є контроль за дотриманням та виконанням Конвенції всіма державами-учасницями. Конвенція набула чинності 26 червня 1987 року після її ратифікації двадцятьма країнами. Перше засідання Комітету відбулося у Женеві у квітні 1988 року.

Мета цієї Конвенції полягає в заохоченні, захисті й забезпеченні повного й рівного здійснення всіма особами з інвалідністю всіх прав людини й основоположних свобод, а також у заохоченні поважання до притаманної їм гідності.

Загальна декларація прав людини є знаменним документом в історії прав людини. Розроблена представниками різних правових систем та культур з усіх регіонів світу, вона вперше виклала основні права людини, які мають бути захищені повсюдно.

Международный пакт об экономических, социальных и культурных правах направлен на обеспечение защиты экономических, социальных и культурных прав, включая свободу от дискриминации, право на равенство между мужчинами и женщинами, право на труд, право на социальное обеспечение, свободу детей от социальной и экономической эксплуатации, право на достаточный уровень жизни, право на здоровье, право на образование и т.д.