- Збройний конфлікт на сході України продовжує супроводжуватися свавільними затриманнями, тортурами та жорстоким поводженням по обидва боки лінії зіткнення, йдеться в опублікованій сьогодні новій тематичній доповіді Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ). У ній підкреслюється, що, незважаючи на те, що з 2016 року по обидва боки лінії зіткнення масштаби цієї практики суттєво зменшилися, необхідно терміново вжити конкретних заходів для її викорінення, притягнення винних до відповідальності та надання жертвам засобів правового захисту і репарацій (1).
«Заборона катувань та іншого жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження є абсолютною. Катування ніколи не можна виправдати», – заявила Матильда Богнер, Голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ). «Через сім років після початку конфлікту неприпустимо, щоб таке кричуще порушення прав людини залишалося майже без уваги», – додала пані Богнер.
Підпис: Матільда Богнер, Голова Моніторингової Місії ООН з прав людини в Україні
Новий звіт ґрунтується на аналізі понад 1300 окремих випадках свавільного затримання, пов’язаного з конфліктом, у тому числі таємного ув’язнення та тримання під вартою без зв’язку із зовнішнім світом, тортур і жорстокого поводження, а також сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, вчиненого державними суб'єктами, озброєними групами та іншими суб’єктами на території, контрольованій самопроголошеною «Донецькою народною республікою» та самопроголошеною «Луганською народною республікою» (2) було задокументовано ММПЛУ з 2014 по 2021 рік.
У доповіді вказано масштаб затримань, пов’язаних із конфліктом, поширеність і моделі свавільних затримань, пов’язаних із конфліктом, а також тортур і жорстокого поводження по обидва боки лінії зіткнення. Вона також охоплює питання відповідальності за порушення, включаючи відшкодування потерпілим. У доповіді також представлено два знакові випадки у місця позбавлення волі, де мали місце такі порушення, в Харківському обласному управлінні СБУ до 2016 року (Додаток І) та в СІЗО «Ізоляція» в підконтрольному збройним групам Донецьку на сьогодні (Додаток II).
За оцінками звіту, з 2014 по 2021 рік близько 4000 затриманих у зв’язку з конфліктом зазнали тортур і жорстокого поводження (приблизно 3400 чоловіків і 600 жінок), у тому числі приблизно 340 жертв сексуального насильства. Відповідно до доповіді, приблизно 1500 випадків було скоєно урядовими суб'єктами, а ще приблизно 2500 – озброєними групами та іншими особами на території, контрольованій самопроголошеними «республіками».
З початку збройного конфлікту затримані внаслідок конфлікту зазнавали тортур і жорстокого поводження з боку державних суб'єктів, а також озброєних груп та інших учасників на території, контрольованій самопроголошеними «республіками». Однак у доповіді зазначено, що після 2016 року катування та жорстоке поводження стали менш поширеними по обидва боки лінії зіткнення. Незважаючи на це, свавільні затримання, катування та жорстоке поводження продовжують відбуватися по обидва боки лінії зіткнення та систематично здійснюються у деяких місцях позбавлення волі на території, контрольованій самопроголошеними «республіками».
У доповіді наголошується, що як на території, яка контролюється урядом, так і на території, яка контролюється самопроголошеними «республіками», катування та жорстоке поводження, включаючи сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом, використовувалися для отримання зізнань або інформації, для приниження та залякування, а також для вимагання грошей та майна.
Згідно з доповіддю, найпоширенішою державною структурою, відповідальною за ці порушення, була Служба безпеки України (СБУ), а також добровольчі батальйони на початкових етапах конфлікту. На території, контрольованій самопроголошеними «республіками», головними винуватцями свавільних затримань, катувань і жорстокого поводження на початкових етапах конфлікту були різні збройні групи, а пізніше — члени «міністерств державної безпеки».
У доповіді підкреслюється повсюдна безкарність злочинців через відсутність ефективних розслідувань свавільного затримання, катування та жорстокого поводження, включаючи сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом. Це означає, що право жертв на засоби правового захисту та відшкодування заподіяної шкоди залишається в основному нереалізованим.
«Ми спостерігаємо відсутність політичної волі та мотивації для розслідування справ, імовірно вчинених державними суб'єктами, а також зловживання процедурами, щоб уникнути належного розслідування таких випадків», – пояснила пані Богнер. «Хоча кількість жертва сягають тисяч, злочинців, які були притягнуті до відповідальності, лише кілька десятків», – додала вона.
У доповіді також містяться рекомендації для уряду України, самопроголошених «республік» і міжнародної спільноти щодо заходів, які необхідно вжити для припинення наявних порушень, забезпечення відповідальності та вжиття заходів для запобігання порушенням у майбутньому.
Зокрема, у доповіді є заклик до уряду ефективно та швидко розслідувати справи, незалежно від приналежності ймовірного злочинця, а також запровадити ефективні механізми правового захисту для жертв. У ній також є заклик до самопроголошених «республік» негайно звільнити всіх безпідставно затриманих осіб; поводитися з усіма особами, позбавленими волі, гуманно та відповідно до міжнародних стандартів прав людини та гуманітарного права, а також надати УВКПЛ та іншим незалежним міжнародним спостерігачам безперешкодний конфіденційний доступ до всіх місць позбавлення волі, в тому числі до слідчого ізолятора «Ізоляція».
Повний звіт доступний англійською, українською та російською мовами.
(1) Випадки свавільних затримань, катувань і жорстокого поводження в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь, Україна, окупованих Російською Федерацією, висвітлюються в доповіді Генерального секретаря ООН, яку планується представити на сесії Ради з прав людини 9 липня [http://ukraine.ohchr.org/sites/default/files/2024-03/A_HRC_47_58_EN.pdf ].
(2) Стосується «Донецької народної республіки» та «Луганської народної республіки» або разом самопроголошені «республіки».
