Пане Президенте,
Високоповажні гості,
Шановні делегати,
Наш світ переживає період нестабільності та непередбачуваності, що виявляється у зростанні конфліктів та розділених суспільствах.
Міжнародна спільнота пережила численні невдачі та геополітичні потрясіння від часу заснування Організації Об’єднаних Націй.
Проте те, через що ми зараз проходимо, ставить під загрозу саме осердя міжнародного порядку – порядку, який приніс безпрецедентний рівень глобальної стабільності. Ми не можемо дозволити, щоб фундаментальний глобальний консенсус щодо міжнародних норм і інститутів, який ретельно розбудовувався десятиліттями, руйнувався на наших очах.
Я тут, щоб бити на сполох.
Згідно з даними Міжнародного Комітету Червоного Хреста, у світі триває 120 конфліктів. Війна є найбільшим порушенням прав людини.
Обурює, що під час цих конфліктів правові норми, призначені для захисту цивільних осіб, обмеження шкоди та забезпечення справедливості, неодноразово і свідомо ігноруються та нехтуються.
Цивільні особи піддаються цілеспрямованим атакам.. Сексуальне насильство і голод використовуються як зброя війни. Гуманітарний доступ обмежується, а зброя постачається через кордони в обхід міжнародних санкцій. Під прицілом опиняються гуманітарні працівники. У 2024 році була зафіксована рекордна кількість загиблих гуманітарних працівників – 356 осіб втратили життя, надаючи допомогу людям під час деяких із найстрашніших криз у світі.
Пане Президенте,
Конфлікт – це машина хаосу.
Як я вже повідомляв минулого тижня, конфлікт у Судані загрожує катастрофічними наслідками для всього регіону. Сторони конфлікту та їхні союзники безкарно здійснюють нищівні напади на густонаселені райони та цивільну інфраструктуру, що спричиняє поглиблення гуманітарної катастрофи. У відвертій боротьбі за владу та ресурси мирне населення платить надзвичайно високу ціну. Всі держави мають використовувати свій вплив, щоб чинити тиск на сторони конфлікту та їхніх союзників, зупинити війну, почати всесторонній діалог і перейти до управління державою під керівництвом представників громадянського суспільства..
В Україні, через три роки після повномасштабного російського вторгнення, люди продовжують нестерпно страждати.
Жертви серед цивільних осіб зросли на 30 відсотків між 2023 і 2024 роками. Російські збройні сили систематично атакують енергетичну інфраструктуру України, здійснюючи скоординовані атаки, що суттєво знижують електричну потужність і спричиняють масові збої в наданні базових послуг населенню. Невпинні напади з використанням авіабомб, ракет далекого радіусу дії та безпілотних літальних апаратів залишають цивільне населення у стані постійного страху і безпеки. На окупованих територіях Російська Федерація продовжує суворо обмежувати основні права та свободи українців. Я занепокоєний повідомленнями про позасудові страти та жорстокі катування українських військовополонених російськими військами. Ця ситуація критична.
Будь-які переговори щодо припинення війни повинні включати представників України і поважати їхні права людини. Сталий мир має ґрунтуватися на Статуті ООН та міжнародному праві.
У Газі ізраїльські засоби і методи ведення війни у відповідь на жахливі атаки ХАМАС та інших палестинських груп 7 жовтня 2023 року призвели до руйнування території та серйозних пошкоджень соціальної і фізичної інфраструктури. Ми повинні зробити все можливе для збереження крихкого припинення вогню в Газі, яке має стати основою для майбутнього миру. Будь-які рішення щодо цього циклічного насильства повинно ґрунтуватися на правах людини, включно з правом на самовизначення, верховенством права та відповідальності. Усі заручники та свавільно затримані мають бути звільнені, а гуманітарна допомога в Газу повинна негайно відновитися.
На Західному березі Йордану мене турбує використання військової зброї і тактики, включно з танками та авіаударами проти палестинців, знищення таборів для біженців, розширення незаконних поселень, обмеження свободи пересування і переміщення десятків тисяч осіб. Односторонні дії Ізраїлю та погрози анексії на Західному березі річки Йордан порушують міжнародне право і повинні бути припинені.
Недавня ескалація в Східній Демократичній Республіці Конго (ДРК) залучає регіональних гравців і руйнує громади в Північному та Південному Ківу. За останні п’ять тижнів тисячі людей загинули через напади збройного угрупування M23 за підтримки Збройних сил Руанди в інтенсивних бойових діях проти Збройних сил ДРК та їхніх союзників.. Ми отримуємо жахливі повідомлення про зґвалтування, сексуальне рабство та позасудові страти. Понад пів мільйона людей змушені були втекти цього року, на додачу до вже 7,8 мільйонів переміщених осіб. Насильство повинно припинитися, порушення мають бути розслідувані, а діалог відновлений.
У М'янмі 2024 рік став найсмертоноснішим для цивільних осіб після військового перевороту 4 роки тому. Збройні сили посилили жорстокі атаки на цивільних, оскільки їхня влада похитнулася, вони у помсті завдають авіаударів і артилерійські обстріли по селах і міських районах, здійснюють свавільні арешти, кримінальні переслідування та примусовий призов тисяч молодих людей. Я закликаю міжнародне співтовариство зупинити постачання зброї та фінансування, які дозволяють армії вчиняти репресії проти цивільного населення.
На Гаїті бандитизм вийшов з-під контролю. Понад 5600 осіб загинули, а багато були поранені чи викрадені. Глибока економічна та соціальна нерівність посилюється насильством, включно з сексуальним насильством та насильством над дітьми. Більше мільйона людей стали внутрішньо переміщеними особами, половина з них – діти. Виконання ембарго на поставки зброї та підтримка багатонаціональної місії безпеки є критичними для вирішення цієї кризи.
Військові дії в Ємені продовжуються, погіршуючи ситуацію з правами людини та гуманітарною ситуацією. Майже 20 мільйонів єменців потребують гуманітарної допомоги.
Я обурений смертю свого колеги зі Всесвітньої продовольчої програми на початку цього місяця, який знаходився під вартою. Всі 23 співробітники ООН, включаючи вісьмох співробітників з мого Управління, які були безпідставно затримані хуситами, повинні бути негайно звільнені.
Пане Президенте,
Конфлікт породжує хаос, але він також виникає через свою перекручену логіку.
Автократи, демагоги і спекулянти отримують вигоду з цього хаосу через тактику «розділяй і володарюй» чи то грабіжницьку бізнес-практику, або ж через прямі крадіжки.
Конфлікти просочуються у наше повсякденне життя: від продуктів, які ми купуємо, до новин, які ми читаємо, від копалин, які видобуваються у зонах конфлікту, до так-званих ботоферм і шахрайських кол-центрів, які процвітають у найбільш беззаконних куточках світу.
Ми всі певною мірою причетні до цього і зобов’язані діяти через звички споживання, використання соціальних мереж та політичну і соціальну активність.
Відповідальність є основою: необхідно забезпечити, щоб кривдники та порушники прав людини були притягнуті до відповідальності за скоєні злочини.
Ми бачимо чітку межу між відсутністю відповідальності за авіаудари по лікарнях у Сирії у 2010-х роках, нападами на медичні заклади в Ємені та руйнуванням систем охорони здоров’я в Газі та Судані. За одним дослідженням, 2023 рік став найбільш смертоносним для медичних працівників за останнє десятиліття. Близько 480 медичних працівників загинули через збройні конфлікти – це майже вдвічі більше, ніж попереднього року.
Відповідальність виправляє минуле і забезпечує захист майбутнього.
Наприклад, минулого місяця шведський суд виніс вирок жінці, пов’язаній з ІДІЛ, у вині в геноциді, злочинах проти людяності та військових злочинах.
Мексиканський суд підтвердив вирок п’яти військовим за позасудові страти студентів університету в 2010 році.
Міжнародний кримінальний суд проводить розслідування різних ситуацій, даючи надію на справедливість для жертв.
Громадянське суспільство, юристи та жертви по всьому світу закликають до поваги міжнародного права і пошуку шляхів відповідальності. Держави повинні знати, що світ спостерігає, в тому числі за постачаннями зброї в зони конфлікту.
Окрім держав, корпорації також повинні нести відповідальність за шкоду, завдану клімату і навколишньому середовищу.
У грудні Верховний суд Кенії ухвалив рішення щодо компенсації за смерть, спричинену отруєнням свинцем. Я також надихаюсь зростаючою хвилею судових процесів щодо компаній, що займаються викопним паливом і їхнього впливу на клімат.
Однак ці випадки, на жаль, є винятком, а не правилом.
Тому я закликаю Європейський Союз забезпечити належну обачність у питаннях прав людини та навколишнього середовища у своїх законах про сталість корпоративного розвитку під час обговорення реформ.
Пане Президенте,
Відсутність відповідальності прямо призводить до відсутності миру.
Проте невтомний пошук миру – це те, що світ потребує найбільше.
Превентивні удари не можуть бути заміною превентивній дипломатії.
Сьогодні війни тривають довше, а мирні переговори все рідше досягають успіху. Згідно з одним дослідженням, кількість конфліктів, що завершилися мирними угодами, впала з 23% у 1970-х роках до 4% у 2010-х роках.
Для мільйонів людей у світі війна стала звичайним, руйнівним фактом життя. Це повинно шокувати кожного з нас.
Нам потрібно будувати мир з самого початку, досягати його, плекати, захищати та розвивати за будь-якої нагоди. Потрібно збирати ворожі сторони за столом переговорів. Важливо забезпечити участь жінок на кожному етапі, від початку до кінця. Потрібно будувати мир на основі прав людини.
Правосуддя перехідного періоду має на меті саме це.
Воно допомагає роздробленим суспільствам зцілюватися, примирятися і відбудовуватися. Ми бачимо його вплив у різних куточках світу.
У Ліберії підтримка мого Управління зіграла важливу роль у просуванні правосуддя перехідного періоду та відповідальності. Створення Управління суду з військових та економічних злочинів у травні минулого року стало значним кроком на шляху до справедливості для жертв громадянських воєн 1989-2003 років.
У Колумбії слід згадати про важливість участі громадянського суспільства у процесах розбудови миру, особливо ролі жінок, вихідців з Африки та корінних народів. Мир потребує постійної пильності в рамках тривалого процесу правосуддя перехідного періоду, орієнтованого на постраждалих.
Розробка та реалізація процесу правосуддя перехідного періоду в Ефіопії стане ключовим фактором для демонстрації її здатності вирішувати минулі порушення. Це дуже крихкий момент. У 2024 році ситуація з правами людини залишалася жахливою, особливо в регіонах Амхара та Оромія. Хоча ситуація в Тиграї покращилася після Угоди про припинення військових дій, напруга залишається високою.
Тривогу викликає те, що громадянський простір по всій країні став значно обмеженим. Запропоновані поправки до закону про ЗМІ ставлять під загрозу права на свободу вираження поглядів, асоціацій і мирних зібрань. Жоден з цих кроків не сприяє стабільному миру.
Західні Балкани є прикладом затримки правосуддя перехідного періоду. Після майже 30 років після завершення конфлікту в Боснії та Герцеговині потрібен значний прогрес у розбудові миру, економічних і соціальних реформах, а також у захисті прав людини. У всьому регіоні лідери повинні відмовитися від етнонаціоналістичних планів і ревізіоністських наративів, які виправдовують або заперечують жорстокі злочини та прославляють засуджених військових злочинців.
Моє Управління працює над відновленням правосуддя перехідного періоду.
Я уважно стежу за поточними мирними переговорами між Вірменією та Азербайджаном, сподіваючись, що вони приведуть до процесу встановлення правди, зцілення та примирення. Ми готові підтримати цей процес. Усі безпідставно затримані в Азербайджані, включно з етнічними вірменами, повинні бути негайно звільнені, а їхні права на справедливий судовий розгляд повинні бути повністю дотримані.
Минулого року Бангладеш пережив сплеск насильства, коли уряд жорстоко придушив студентський рух, який виступав за права людини.
Тепер країна планує нове майбутнє. Наша нещодавня незалежна доповідь із встановлення фактів щодо серйозних порушень прав людини є важливим кроком на цьому шляху. Сподіваюся, що ця доповідь підтримає розповідь правди, відповідальність, відшкодування, зцілення та реформи. Вкрай важливо забезпечити належний процес у кримінальних справах і провести розслідування насильства з метою помсти, зокрема щодо меншин.
Сирія також перебуває на критичному поворотному етапі. Моє Управління разом з місцевими та міжнародними організаціями підняв тривогу та документував жахливі порушення прав людини і зловживання протягом понад чотирнадцяти років, поки режим не був повалений. Це документування тепер може підтримати справедливість і дати голос правді.
Перед тимчасовою владою стоять складні випробування, і ми готові супроводжувати її в подальшому. Я стурбований повідомленнями про насильство з метою помсти. Зараз у влади є шанс виправдати очікування сирійців, керуючись правами людини всіх сирійців, незалежно від статі, етнічного походження, релігії та раси. Жінки повинні відігравати ключову роль у всіх перехідних інституціях і прийнятті рішень.
Коли я відвідав Ліван на початку цього року, мене надихнула відданість нового керівництва правам людини. Тепер у країни є унікальна можливість розпочати правові реформи та вирішити глибоку нерівність та інші соціальні й економічні проблеми. Це матиме вирішальне значення для відновлення соціальної згуртованості, зміцнення довіри до державних інституцій і реалізації прагнень ліванського народу.
Пане Президенте,
Навіть у суспільствах, що начебто перебувають у мирі, люди часто відчувають незахищеність та нестабільність.
Громади та суспільства зазнають поляризації та розколу, які є ворожими до прав людини.
Я з дедалі більшим занепокоєнням стежив за останніми виборчими кампаніями в Європі, Північній Америці та інших регіонах. Пустослівні лозунги часто спрощують складні питання й базуються на пошуках винних, дезінформації та дегуманізації.
Міграція, наприклад, є давнім явищем, яке можна сприяти на благо всіх. Біженці, які тікають від переслідувань, мають право жити в безпеці і без загрози переслідувань.
Але на жаль, мігрантів і біженців часто називають нелегалами, злочинцями, шкідниками чи навіть гірше. Ми вже чули ці терміни.
Надмірне застосування сили та смерть людей африканського походження від рук правоохоронців тривають, часто корінячись у системному расизмі.
Інші спільноти зіштовхуються з глибоко вкоріненою кастовою дискримінацією, що пов'язана з роботою та походженням.
ЛГБТІК+ особи, особливо трансгендери, продовжують страждати від високого рівня насильства, переслідувань і дискримінації по всьому світу.
Люди з інвалідністю щодня стикаються з дискримінацією, упередженням і стигмою.
Дегуманізація – це застарілий шлях до ставлення до цілої групи людей як до аутсайдерів, що не заслуговують на основні права, якими ми всі користуємось. Це небезпечний передвісник ненависті та насильства, і його треба виводити на чисту воду кожного разу, коли він з’являється.
Пане Президенте,
Від автократії до демократії, жінкам і дівчатам відмовляють у їхніх правах безліччю способів.
В Афганістані жінки та дівчата підпадають під державний гендерний апартеїд, безпрецедентний в сучасному світі. Вони фактично стають в’язнями своїх домівок, позбавленими базових прав і свобод, як-от права на пересування, освіту та роботу. Я глибоко стурбований майбутнім країни, яка завдає собі шкоди на національному рівні.
В Ірані закон про хіджаб тимчасово призупинено. Я знову закликаю владу повністю і назавжди скасувати цей закон, а також інші нормативно-правові акти та практики, які дискримінують жінок і дівчат. Я також вимагаю звільнення всіх правозахисників та припинення свавільних арештів і ув’язнень. Я серйозно стурбований значним збільшенням кількості страт минулого року, коли було зареєстровано понад 900 випадків. Я закликаю іранську владу негайно ввести мораторій на смертну кару.
У ширшому контексті мене турбує відродження шкідливих уявлень про маскулінність та спроби прославити гендерні стереотипи, зокрема серед молодих чоловіків. Мене шокує, що мізогіністичні інфлюенсери мають мільйони підписників у соціальних мережах і в деяких колах їх вважають героями. Ці ідеї стають частиною більш широкої боротьби проти гендерної рівності та стають основою насильства і ненависницької риторики щодо жінок, правозахисниць і політикинь.
Ми спостерігаємо ці тенденції в усіх регіонах світу, від Латинської Америки та Африки до Східної Азії, Європи, Північної Америки та інших. У деяких випадках ці рухи намагаються реформувати закони та політику, що загрожує скасувати труднощі, які були подолані на шляху до досягнення гендерної рівності.
Хоча понад 60 країн і територій за останні 30 років лібералізували свої закони про аборти, ми зараз спостерігаємо спроби скасувати ці зміни в багатьох країнах. Близько 40% жінок у всьому світі живуть під обмеженнями щодо абортів. Як завжди, найбільше страждають маргіналізовані жінки.
Пане Президенте,
Протягом десятиліть Сполучені Штати Америки надавали двопартійну підтримку у сфері прав людини завдяки щедрості та співчуттю американського народу. Але я глибоко стурбований змінами в національному та міжнародному напрямку.
Парадоксально, що політики, спрямовані на захист від дискримінації, тепер називають дискримінаційними. Прогрес у сфері гендерної рівності сповільнюється. Дезінформація, залякування та погрози, зокрема щодо журналістів та державних службовців, ставлять під загрозу незалежні ЗМІ та роботу державних інституцій. Розкольницька риторика сприяє спотворенню, обману та поляризації, що викликає страх і тривогу у багатьох.
Моє Управління продовжить розвивати нашу довгу історію конструктивної взаємодії у цих та інших питаннях.
Пане Президенте,
Для процвітання суспільства необхідні певні складові: вільний громадський простір для відкритих дебатів, вільні та незалежні медіа, незалежна судова система, а також прозорі та представницькі державні інституції.
Проте, коли я дивлюся на світ, то бачу тривожну картину.
У Нікарагуа нещодавня конституційна реформа значно посилює концентрацію влади в руках Президента та скасовує систему стримувань і противаг. Основні права знаходяться під загрозою, зокрема право на захист від катувань. Я закликаю владу Нікарагуа повернутися на демократичний шлях і відновити конструктивний діалог.
У Венесуелі я звернув увагу на повідомлення про звільнення понад тисячі людей, затриманих після президентських виборів. Усі безпідставно затримані мають бути негайно звільнені. Терміново потрібні політичні переговори між сторонами, щоб погодити життєздатний план для майбутнього. Я закликаю до прозорих, всесторонніх, мирних виборчих процесів, що відповідатимуть міжнародним стандартам прав людини.
В Аргентині я стурбований недавніми діями виконавчої влади, які обходять встановлені процедури призначення до Верховного суду, що може підірвати незалежність судової системи та верховенство права. Я також серйозно стурбований впливом політики жорсткої економії на що раз більшу кількість людей, які живуть у бідності.
У Мозамбіку я закликаю до неупередженого та незалежного розслідування порушень прав людини після виборів. Моє Управління готове співпрацювати з новим урядом та громадянським суспільством для зміцнення дотримання прав людини, в тому числі для посилення дотримання прав людини силовими структурами..
Ми отримали численні повідомлення про репресії в Російській Федерації проти громадянського суспільства та незалежних ЗМІ під прикриттям національної безпеки. Прийняті жорсткі закони призводять до придушення свободи вираження, вішаючи ярлики «іноземних агентів» або «небажаних організацій». Багато журналістів та активістів, включаючи антивоєнних протестувальників, зазнали переслідувань, арештів чи вигнання, що призвело до майже повного викорінення незгоди в країні.
В Білорусі продовжують діяти жорсткі обмеження свободи слова, асоціацій і зібрань, а правозахисна активність практично зникла. Я відзначаю нещодавнє звільнення кількох осіб і закликаю звільнити всіх безпідставно затриманих.
Хоча Китай співпрацює з міжнародною системою прав людини, я сподіваюся побачити значний прогрес у вирішенні попередніх проблем. Я продовжую висловлювати занепокоєння щодо правозахисників та журналістів, яких свавільно затримали за невизначеними кримінальними злочинами. У Гонконгу застосування законів про національну безпеку продовжує пригнічувати громадянський простір. Я також стурбований впливом освітньої політики в Тибетському Автономному регіоні на свободу вираження поглядів і релігії.
У Таїланді я стурбований розпуском партії «Рух вперед» і судовими справами проти її лідерів, що обмежує право людей брати участь у державних справах. Беручи до уваги видворення етнічних уйгурів минулого тижня, я також закликаю поважати принцип невидворення.
Демократія та інституції Індії підтримують її різноманітність і розвиток. Демократію слід плекати за участі усього суспільства.
Я стурбований переслідуванням правозахисників і журналістів, обмеженням громадянського простору, зокрема в Кашмірі. Я також закликаю до діалогу для вирішення насильства та переміщення в Маніпурі на основі діалогу, розбудови миру та прав людини.
У Єгипті громадянський простір звужується через використання антитерористичних законів для переслідування правозахисників, журналістів, блогерів і мирних демонстрантів. Ці практики створюють атмосферу страху і перешкоджають участі у міжнародних процесах захисту прав людини. Я знову закликаю звільнити всіх затриманих за реалізацію своїх прав.
Ми спостерігаємо подібні тенденції в Алжирі та Тунісі.
Пане Президенте,
Загалом я глибоко стурбований що раз більш поширеним явищем нападу на журналістів, правозахисників та політичних дисидентів по всьому світу, зокрема, з використанням технологій для їхнього відстеженняя. Ця підступна практика використовується для залякування, погроз, замовчування, затримання, насильницького зникнення та навіть убивства опонентів і критиків. Це дає чітке повідомлення про те, що немає безпечного місця, і залишає людей у постійному страху.
З 2020 року ми спостерігаємо зростання кількості фізичних випадків транснаціональних репресій, і є кричущі приклади з різних регіонів світу.
Зокрема, ми стали свідками викрадень, зникнень та в деяких випадках убивств на материковій частині Південно-Східної Азії.
Закликаю усі держави прийняти політику нетерпимості до незаконного видання та викрадення, а також забезпечити повну відповідальність за ці порушення, зокрема, через дотримання принципу невидворення.
Пане Президенте,
Сьогоднішні масштабні зміни та глибокі трансформації призвели до того, що люди в багатьох країнах почуваються відчуженими та покинутими.
Вони вважають, що їхні страхи та проблеми не сприймаються серйозно.
Це призводить до втрати довіри до політичного керівництва та інституцій, що веде до ще більшого роздроблення.
Та я хочу сказати їм: Ваша тривога – це наша тривога, оскільки вона стосується основних прав людини: права на освіту, охорону здоров’я, житло, свободу слова та доступ до справедливості. Права людини є частиною повсякденних турбот людей про їхні родини та їх майбутнє.
Вони стосуються справедливості, глобальної солідарності та сталого розвитку.
Права людини не можуть бути протиставлені одне одному; вони взаємно підсилюють одне одного, показуючи, як ми всі пов’язані.
Рішення глобальних проблем сьогодення полягає в більшій повазі до прав людини, а не в зменшенні їхнього значення.
Це полягає в об’єднанні навколо ефективних багатосторонніх інституцій та структур, які захищають нас усіх.
Я глибоко стурбований спробами низки країн підірвати та перешкоджати функціонуванню міжнародної правової системи та інституцій, зокрема Міжнародного кримінального суду, який є основою міжнародного кримінального правосуддя. Я вражений тим, як деякі міжнародні організації ігнорують критичну роботу, яку вони виконують.
Пане Президенте,
Економічні системи повинні сприяти захисту економічних, соціальних, культурних, громадянських та політичних прав, права на розвиток і права на чисте, здорове та стійке довкілля.
Паризька кліматична угода є важливим інструментом, і нам слід зосередити зусилля на тому, щоб зупинити кліматичну кризу і захистити тих, хто вже страждає від її наслідків.
Всесвітня організація охорони здоров’я відіграє важливу роль у запобіганні пандеміям і забезпеченні добробуту людей.
Масштабні скорочення у системах соціального захисту, кліматичному фінансуванні та іноземній допомозі свідчать про значний регрес у захисті прав людини, попередженні конфліктів і досягненні глобальної стабільності.
Соціальне забезпечення, гуманітарна допомога, допомога для розвитку, кліматичне фінансування та національна безпека не повинні бути в конфлікті – вони мають взаємно підсилювати один одного.
Пане Президенте,
Сьогодні змінюється динаміка влади. Окремі особи та корпорації ніколи не мали стільки контролю та впливу на наше життя.
Невелика кількість технологічних олігархів, які не були обрані, мають доступ до наших даних: вони знають, де ми живемо, що робимо, наші гени та стан здоров’я, наші думки, звички, бажання та страхи. Вони знають нас краще, ніж ми самі.
І вони знають, як маніпулювати нами.
Будь-яка форма нерегульованої влади може призвести до пригноблення, придушення інших і навіть тиранії – це методичка автократа.
Тому нам потрібно терміново адаптуватися.
Держави повинні виконувати свій обов’язок захищати людей від безконтрольної влади та співпрацювати, щоб досягти цього.
Пане Президенте,
У відповідь на ці виклики, які я описав, ми повинні повернутися до цінностей науки, знань і фактів.
Нам потрібна чітка відданість верховенству права, прозорості та незалежним інституціям, що ґрунтуються на правах людини.
Нам також потрібна глобальна коаліція, яка просуває альтернативне бачення, засноване на мудрості, справедливості та співчутті. Минулого тижня я був вражений тим, скільки лідерів з усього світу об’єдналися навколо захисту прав людини.
Ми повинні надихати своїми цінностями і показати, що права людини – це виграшна пропозиція для всього людства.
Ми повинні плекати цінності поваги, єдності та солідарності і працювати разом за безпечніший, справедливіший і цілісний світ.
Ми можемо вистояти і ми цього досягнемо!
