Київ, 26 червня 2025 року – Внаслідок атак безпілотників малого радіусу дії з лютого 2022 року по квітень 2025 року загинули щонайменше 395 цивільних осіб, ще 2635 отримали поранення. Про це йдеться в новому бюлетені Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ).
У бюлетені під назвою «Смертельні дрони: цивільне населення у прифронтових районах України під загрозою атак безпілотників малого радіусу дії» задокументовано випадки, коли оператори безпілотників навмисно атакували цивільних осіб, які пересувалися приватними автомобілями, користувалися автобусами, гуляли на вулиці, їхали на велосипедах, надавали гуманітарну допомогу, евакуювали інших або перебували у чітко позначених каретах швидкої допомоги. Переважна більшість жертв (89 відсотків) зазнали поранень або загинули на підконтрольній Україні території, внаслідок атак з боку російських збройних сил.
«Хоча окремо такі безпілотники менш руйнівні, ніж артилерійські снаряди чи ракети, через масштаб і зростання їхнього використання вони стали однією з найсмертоносніших видів зброї в Україні», – заявила Даніель Белль, голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні. «Понад 3000 постраждалих цивільних осіб і невпинна інтенсивність атак не лише спричинили серйозні людські страждання, але й посіяли страх, порушили звичний ритм життя та ускладнили доступ до базових послуг у низці прифронтових населених пунктів».
Згідно з перевіреними даними ММПЛУ, кількість цивільних жертв внаслідок атак безпілотників малого радіусу дії стабільно зростала наприкінці 2023 року та на початку 2024-го, а в липні 2024 року різко подвоїлася. У квітні 2025 року цей показник досяг рекордного рівня: тоді загинули 42 особи, ще 283 були поранені.
За інформацією ММПЛУ, у травні та червні атаки безпілотників і надалі призводили до загибелі та поранень цивільних осіб, причому переважна кількість постраждалих є наслідком російських ударів по підконтрольній Україні території. Зокрема, 23 червня у Костянтинівці Донецької області загинув 65-річний водій внаслідок зіткнення безпілотника з мікроавтобусом. 22 травня 58-річна місцева волонтерка загинула в прифронтовому селі Харківської області, коли безпілотник скинув боєприпас на балкон двоповерхового житлового будинку. 20 травня у Дніпровському районі Херсонської області шестеро цивільних осіб (троє чоловіків і три жінки) зазнали поранень, коли безпілотник скинув вибухівку на автобус, у якому вони перебували.
«Кожну із цих атак треба ретельно розслідувати», – заявила Даніель Белль. «Особи, відповідальні за напади на цивільне населення та гуманітарних працівників, повинні бути притягнуті до відповідальності».
Як зазначає ММПЛУ, велика кількість атак безпілотників малого радіусу дії ще більше погіршила й без того критичну гуманітарну ситуацію вздовж лінії фронту. Через загрозу атак мешканці були змушені суттєво обмежити свої пересування, що ускладнило доступ до товарів першої необхідності, зокрема продуктів харчування, а також до таких послуг, як медична допомога, і негативно вплинуло на джерела засобів до існування. У низці районів, зокрема в окремих частинах Херсона, громадський транспорт був обмежений або повністю зупинений через загрози, пов’язані з безпілотниками. Люди старшого віку та особи з інвалідністю постраждали непропорційно, оскільки зазвичай залишаються в прифронтових районах і вже стикаються з труднощами пересування. Державні службовці, медичні працівники, гуманітарні організації та ремонтні служби були змушені скоротити обсяги критично важливої роботи та надання допомоги в деяких населених пунктах.
Хоча більшість випадків загибелі та поранення цивільного населення була зафіксована на підконтрольній території України, близько 11 відсотків усіх постраждалих припадає на територію, окуповану російською владою. Це включає атаки на громадський транспорт і карети швидкої допомоги з чіткими маркуваннями.
Більшість безпілотників малого радіусу дії оснащені бортовими камерами, які забезпечують операторам відеоспостереження за ціллю в реальному часі. Високий рівень втрат серед цивільних осіб внаслідок таких атак свідчить про те, що ця зброя часто застосовується з порушенням норм міжнародного гуманітарного права, зокрема принципів розрізнення та вжиття запобіжних заходів. У низці випадків оператори безпілотників, ймовірно, навмисно націлювались на цивільних осіб або об’єкти, зокрема медичний транспорт і персонал. Такі дії можуть становити воєнні злочини.
«Завдяки наявності бортових камер, що дозволяють відрізнити цивільних осіб від комбатантів у режимі реального часу, ці безпілотники мали б посилювати захист цивільного населення», – наголосила Белль. «Натомість ми фіксуємо загибель і поранення людей, які просто живуть своїм життям: їздять автобусами, повертаються додому пішки, доставляють їжу або надають життєво важливу гуманітарну допомогу. Це свідчить про те, що така зброя використовується з грубим порушенням правил ведення війни».
