Київ, 20 березня 2026 року - Російська Федерація незаконно запровадила дискримінаційні заходи масового та систематичного характеру на окупованій території України, створивши примусові умови, які змусили тисячі людей покинути свої домівки та перешкоджають їхньому поверненню. Про це йдеться у опублікованій сьогодні доповіді Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні.
У доповіді детально описано, як Російська Федерація насильно переселяла та депортувала людей з окупованих територій, особливо тих, кого вважали нелояльними. Крім того, Російська Федерація впровадила політику, яка вимагає від людей отримувати російське громадянство, проходити призов до російських збройних сил та дотримуватися законів, що обмежують їхні основні свободи, що позбавило багатьох мешканців окупованої території реального вибору залишитися.
Ця політика мала дискримінаційний вплив на певні групи людей на основі їхньої національності, політичних поглядів, культурної ідентичності, релігійної приналежності або сексуальної орієнтації, і її дотримання забезпечувалося за допомогою погроз, затримань, катування та жорстокого поводження.
«Серед тих, хто змушений був виїхати, є найрізноманітніші люди: вчителі, батьки, медичні працівники, працівники атомної електростанції, духовенство, правозахисники та багато інших», – сказала Даніель Белль, голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні. « Хоча вони походили з різних середовищ, ці люди виїхали з однієї причини: тому що не могли – або не хотіли – виконувати незаконні вимоги, висунуті окупаційною владою».
Ця політика також перешкоджає поверненню понад 870 000 внутрішньо переміщених осіб (ВПО) на окуповану територію. Крім того, масові конфіскації приватної власності, що належить переміщеним особам, ще більше ускладнюють повернення, а обмеження та заборони на в’їзд на окуповану територію повністю блокують повернення.
«Наразі, щоб безпечно повернутися на окуповану територію, українці мали б набути російського громадянства, записати своїх дітей до шкіл, де викладають російську державну навчальну програму, утримуватися від прояву своєї української культурної ідентичності та дотримуватися російського законодавства, що обмежує свободу вираження поглядів, віросповідання, а також сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності», – зазначила пані Белль.
Переважна більшість ВПО з окупованої території, опитаних спеціалістами ООН з прав людини, визначили триваючу окупацію як перешкоду для свого повернення.
Особи, переміщені з окупованої території, стикаються з особливими труднощами у реалізації своїх прав на контрольованій урядом території України. Багато хто з них не має документів, таких як свідоцтва про народження чи посвідчення особи; переміщені з окупованої території не мають доступу до компенсації за пошкоджене або зруйноване житло. Деякі потребують реабілітації після катування та жорстокого поводження під час тримання під вартою, а діти, які навчалися за російською навчальною програмою, потребують підтримки в адаптації до української навчальної програми.
У доповіді міститься заклик до того, щоб під час мирних переговорів було належним чином враховано ситуацію та інтереси переміщених осіб і конкретно розглянуто питання їхнього повернення до місць проживання на окупованій території, у повній відповідності до міжнародного права прав людини та міжнародного гуманітарного права.
«Переміщені особи мають право на добровільне повернення до своїх домівок або місць постійного проживання в умовах безпеки та гідності», – зазначила пані Белль.
